Тексти

Заповіт
(слова Т.Г. Шевченка, музика І.О. Нишпора)
/Спеціально для "Шевченко-Фест"/

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отоді я
І лани і гори --
Все покину і полину
До самого Бога
Молитися ... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

25 декабря 1845
в Переяслові




По вулиці вітер віє
(слова Т.Г. Шевченка, музика І.О. Нишпора)

Am C Dsus2
По вулиці вітер віє
Am C Dsus2
Та сніг замітає.
Am C Dsus2
По вулиці попідтинню
F G Am
Вдова шкандибає.
Am C
Під дзвіницю, сердешная,
Dsus2
Руки простягати
Am C Dsus2
До тих самих, до багатих,
Am C
Що сина в солдати
Dsus2
Позаторік заголили.
F G Am
А думала жити...

Приспів:
F G
Та пречистій поставила
Am
Свічечку за сина,
По вулиці вітер гуляє.
По вулиці вітер віє
Та сніг замітає.

Am C
Хоч на старість у невістки
Dsus2
В добрі одпочити.
Am C
Не довелось. Виблагала
Dsus2
Тую копійчину...
Am C
Та пречистій поставила
Dsus2 F
Свічечку за сина.
G Am
По вулиці вітер віє

Приспів...




Над Дніпровою сагою...
(слова Т. Шевченка, музика Т. Сипня та І.Нишпора)

A C
Над Дніпровою сагою
Стоїть явор меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
G F
З червоною калиною.

Дніпро берег риє-риє,
Яворові корінь миє.
Стоїть старий, похилився,
Мов козак той зажурився.

Що без долі, без родини,
Та без вірної дружини,
І дружини, і надії
В самотині посивіє!

Програш 1: A C D G;
Програш 2: A C F G – повільний.

Явор каже: “Похилюся
Та в Дніпрові скупаюся”.
Козак каже: “Погуляю
Та любую пошукаю”.

А калина з ялиною
Гнучкою лозиною,
Мов дівчаточка, із гаю
Виходжаючи, співають.

Повбирані, заквітчані
Та з таланом заручені,
Думки-гадоньки не мають,
В’ються-гнуться та співають.

24 іюня 1860 С.-Петербург




Витай зо мною і учи...
уривок з твору "Муза"
(слова Т.Г. Шевченка, музика І.О. Нишпора)

G Em
Витай зо мною і учи,
C D
Учи неложними устами
Сказати правду. Поможи
Молитву діяти до краю.
А як умру, моя святая!
Моя ти мамо! Положи
G Em
Свого ти сина в домовину
C
І хоть єдиною сльозину
D G
В очах безсмертних покажи.

Програш: G Em C D

[9 лютого 1859
Нижній Новгород]




Катерина
уривок
(слова Т.Г. Шевченка, музика І.О. Нишпора)

Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Єсть люде на світі -
Сріблом-златом сяють,
Здається панують,
А долі не знають,-

Ні долі, ні волі!
З нудьгою та з горем
Жупан надівають,
А плакати - сором.

Візьміть срібло-злато
Та будьте багаті,
А я візьму сльози -
Лихо виливати;
Затоплю недолю
Дрібними сльозами.
Затопчу неволю
Босими ногами!

Тоді я веселий,
Тоді я багатий,
Як буде серденько
По волі гуляти!

Кричать сови, спить діброва,
Зіроньки сіяють,
Понад шляхом, щирицею,
Ховрашки гуляють.
Спочивають добрі люде,
Що кого втомило:
Кого — щастя, кого — сльози,
Все нічка покрила.




Ця дивна весна
/присвячена моїй чарівній дружині/
(слова і музика Івана Нишпора)

С С/h
Вона знає слова,
Am7
Вона пише вірші,
G* F* E*
Вона складає їх уві сні
G* G
На початку весни.

С С/h
Вона хоче знати
Am7
Все на ім’я,
G* F* E*
Вона знову буде сама
G* G
Поки не прийде пора.
F/g
Ця дивна пора...

Програш: F/g Am7 F** F* F/d F* - 2рази, C

А десь поруч там
Живе на Землі,
Той, що шукає її
І малює зірки.

Він знає як самому
Не спати вночі,
Відчуває зміни в душі
І пише пісні.

Ці дивні пісні...

Ця дивна весна,
Ця дивна весна.
Що принесе коли прийде вона?

Ця дивна весна,
Ця дивна весна.
Що принесе вона в наші серця
І в наше життя?

17.05.05




Tribute львівським трамваям
(слова Мар''яни Масюк, музика Івана Нишпора)

Трамваї ідуть вгору-вниз,
Везуть ховаючи сюрприз
Життів і доль пахуче гроно.

Трамваї їдуть тут і там,
Питають в перехожих брам
Дорогу до кінця мандрівки.

Приспів:

Трамваї ідуть колом-колом,
На зустріч радістю і горю.
Чужих думок і снів слідам
Трамваї їдуть тут і там.

Трамваї їдуть у далеко,
Не знаю чи вернуться де то,
Мріями заховані зупинки.

Трамваї їдуть і ховають,
Трамваї їдуть і не знають,
Як відірватись від землі.

Приспів:

І полетіти над дахами,
Над стежками і над птахами.
Туди, де падає зоря,
Проміння сонця і моря.




Зиму народжує осінь
(слова Лариси Радченко, музика Івана Нишпора)

Зиму народжує осінь,
Місто приймає пологи.
Блискавки кесарів розтин,
Хмар простирадло вологе.

Вітер у кленах і буках,
Скиглять вечірні трамваї.
Осінь народжує в муках,
Місто дощем заливає.

Осінь померти боїться
В сутінках сплутаних вулиць.
Місто трясе пропасниця –
Знову зима повернулась?

Осінь народжує з криком,
Осінь народжує з болем.
З реготом грому і хрипом
Грудень народиться кволим.




Наш тихий дім
(слова і музика Івана Нишпора)

Ми народились по той бік ріки,
Наше покоління, де сонце і тінь.
Ми на межі, "так" або "ні"
Firewire, Delete and DVD.

Двадцять років і один день,
Двадцять років назад і вперед.
Скільки коштує свобода в "у.є.",
Дай мені відповідь, сонце моє?!

Мій ліпший друг - це мій телефон,
Моя любов живе в мережі.
Хвилі відносять на гору Афон,
Щоб помолитися за ці дні.

Приспів:

Це мій тихий дім,
Високе полум''я дня.
Це мій тихий біль
І моя любов до життя.

Над рікою сьогодні туман,
Над рікою морок та сніг.
Люди змучені в пошуках дна,
А я в гармонії наших доріг.

Що врятує краса на землі?
Де любов моя, де твоя?
Я не бачу тут берегів,
Але знову спускаюсь в полум''я дня.

Приспів:

Це наш тихий дім,
Високе полум''я дня.
Це наш тихий біль
І моя любов до життя.




Дівчинка-вітер
(слова і музика Івана Нишпора)

Повний місяць не спить,
А годинник п’є чай.
Вона шукає тебе в цю мить,
Вставай.

Вказавши нам шлях,
Зірка падає вниз.
Вона та, що приходила в снах
І мріях твоїх.

Вона дівчинка-вітер,
Самотність її друге ім’я.
Мені дарувала вогники літа,
Але це був не я.

Вона плаче душею,
Немає страждання межі.
Я благаю тебе відшукай
Загублену казку її.




Я бачив сон
(слова і музика Івана Нишпора)

Я бачив сон, як білий птах,
Летів народжений з твоїх грудей.
Летів туди у синю даль,
Де сонця тінь фарбує неба край.

Я кожен день пишу тобі листи,
Тому, хто не зумів побачити Світ,
Тому чий помах синьо-білих крил
Лишив найкращий спогад на Землі.

Я бачив день, я бачив ніч,
Що не змогли сховати своїх сліз,
Що не змогли почути його сміх.
Так тихо пролунав в очах моїх.

Я бачив сон, як білий птах,
Летів народжений з твоїх грудей.
Летів туди у синю даль,
Де сонця тінь фарбує неба край.




Белое утро
(слова и музыка Івана Нишпора)

G D C
Белое утро застыло у меня на губах
G D C
Поцелуем твоим.
G D C
Белое утро со слезами на их них щеках
G D Am a h - бас C
И новая жизнь от потерь

Первый луч Солнца на мой распустившийся сад
От дождя что прошел
Что стоит мой взгляд без твоих милых глаз
И что стоит мой шаг без твоих

Ветви старых дорог просыпались от этой зари
Оживали крыши домов.
Её волосы-кудри неземной красоты
Развивались золотистой каймой на ветру

Старый город не спал, он мечтал в эту ночь
Старый город опять видел сны.
Так ответь Старый город Как нам вернуться домой
когда мы с ней одни

/6.04.05/




Моя кохана (дівчина-повінь)
(слова Лариси Радченко, музика Івана Нишпора)

Дівчина-повінь що дивиться в душу крізь вічність і простір чітко окреслена німбом чи небом до болю графічна в темних зіницях суниці вірші і зіжмакана постіль фея вологих очей така ніжна нічна і магічна

Вбрана у чорне пантера нечутно ідеш хідниками грація дикої кішки що вийшла вночі полювати поглядом-холодом вмить обертаєш зухвальців на камінь тільки мені дозволяючи губи твої цілувати

В своїх минулих життях ти приборкуєш тигрів і левів що язиками шовковими лижуть твої босі ноги і – покоївка покірна – шнуруєш корсет королеві й та вигинає хребет і незвично тремтить від знемоги

Ріки і крики твої – я на дно кораблем затонулим рухи і руки твої – птаха Рухх мене в вирій виносить кроки і круки твої всю мене в глибину затягнули губ соковитих твоїх мені завжди буває не досить

Пасма волосся твого – я проціджую бронзу крізь пальці кольору стиглих каштанів що б’ються об землю у жовтні котяться як горошинки по сірім осіннім асфальті і застигають принишкло в калюжах і листі пожовклім

Тіло зігріте червневим червоним повітрям затерпне осінь нахлине на нас водоспадами теплої крові зливами білого холоду голоду й туги за серпнем не розчиняйся в туманному вересні дівчино-повінь




Как-то по осени…
(слова и музыка Івана Нишпора)

Em C Dsus2
Как-то по осени
Em
Родилась весна
C Dsus2
Искусными пёстрыми
Em
Расцвела она

Красками добрыми
Прогоняла сон
Не зная что гордыми
Влюблялся он

Глазами карими
Вишнями спелыми
Своими ранними
В зелёно серые

Проигрыш
(играется два раза)

Не гони меня
А послушай ты
Я люблю тебя
Все твои стихи

Что живут со мной
Что живут во мне
Ты мой рай земной
Я лечу к тебе

Неважно, что будет там
И каков ответ
Я поплачу сам
В одиночестве

Проигрыш
(играется два раза)

И читали в слух
Не кручинились
Сны весёлые
Что любили их

Сны весенние
Ночи белые
И глаза её
Зелёно серые…

Проигрыш
(играется два раза)